Знову лютий. У всіх сенсах цього слова.
Чотири роки з дня повномасштабного вторгнення… Ця річниця припала на, мабуть, найтяжчу зиму за весь час великої війни.
Надворі люті морози і сніг, а в наших домівках часто темно і холодно. Ворог б’є по трансформаторах, маючи надію, що разом зі світлом зникне і наша воля. Що ми зневіримось, замерзнемо, опустимо руки.
Але вони досі нас не знають.
Пройдіть вулицями нашого району. Так, гудуть генератори. Так, вікна темні. Але життя триває. І в цьому гуркоті генераторів чути не страх, а впертість.
Ми навчилися головного — бути єдиним організмом. Коли біда приходить в одну область, болить усій країні. Коли після обстрілів Одеса чи Миколаїв залишаються без води — ми тут не стоїмо осторонь, ми гуртуємось і відправляємо допомогу. Коли Київщина поринає в блекаут — ми ділимося генераторами та паливом.
Бо немає "чужої" біди. Україна — велика, незалежна і неймовірно згуртована. Кордони областей існують лише на мапі, а в серцях ми — єдине ціле.
Ми розгортаємо «Пункти незламності» не для звітів чи «галочки», а щоб ви могли зігрітися, зарядити телефони і просто відчути плече сусіда. Ми бережемо світло там, де його не дістане жодна ракета — у своїх душах.
Озираючись на цей рік, я бачу не сухі цифри, а ваші очі і ваші натруджені руки. Ми разом з вами робили неможливе. І найтяжче... Ми дивилися в очі матерям, дружинам і дітям, вручаючи нагороди їхнім загиблим Героям. Цей біль не мине ніколи. Але він робить нас залізобетонними в нашій святій люті до ворога.
Я хочу подякувати кожному мешканцю Звягельщини. Тим, хто попри холод випікає хліб, щоб зранку він був на полицях. Тим, хто вчить наших дітей у сховищах, не даючи війні вкрасти їхнє майбутнє. Тим, хто на морозі, закляклими руками лагодить обірвані дроти. І тим, хто просто не здається. Але особлива подяка нашим незламним воїнам. Ми знаємо, що вам там у стократ важче, ніж нам без світла. Дякуємо, що тримаєте небо, що даєте нам можливість прокидатися у своїх ліжках і просто дихати. Ви — наше світло, яке не згасне ніколи.
Ця зима холодна, але ми теплі один для одного. Темрява — тимчасова. А ми на своїй землі — назавжди.
Тримаємо стрій. Пам’ятаємо кожного. Працюємо на Перемогу.
Слава Україні!
