Стали молитвою, сльозами, вічним болем…У Звягелі вшанували пам’ять полеглих Героїв
У Звягелі відбувся знаковий та емоційний захід — реквієм пам’яті «Стали молитвою, сльозами, вічним болем…». Подія була присвячена вшануванню пам’яті захисників України, які загинули в боях за незалежність і свободу нашої держави.
Захід розпочався з патріотичного велопробігу «Звягель об’єднує». До нього долучилися небайдужі мешканці міста: молодь, ветерани, волонтери, родичі загиблих і просто люди з щирими серцями. Символічний маршрут пролягав вулицями міста до Меморіалу загиблим учасникам АТО/ООС. Саме тут і відбулася головна частина події — урочистий реквієм та відкриття ще однієї меморіальної стели.
Участь у заході взяли заступник начальника Звягельської районної військової адміністрації Олег Зубовський, працівники адміністрації, керівництво Звягельської міської ради, представники громадськості, військові та, найголовніше, родини загиблих — ті, для кого цей біль не є символічним, а живе у серці щодня.
Цього дня на меморіалі з’явилося ще 33 нових імені Героїв — наших земляків, які віддали життя за Україну. Імена мужніх воїнів тепер викарбувані у граніті — як нагадування про ціну свободи та нашу відповідальність перед їхньою пам’яттю.
Цей реквієм — не просто подія. Це жива історія. Це продовження великої боротьби, яку українці ведуть із 2014 року, коли російська агресія вперше торкнулася нашої землі. Саме тоді тисячі добровольців, військових, волонтерів стали на захист України. І сьогодні, коли війна триває вже в іншому масштабі — після повномасштабного вторгнення у 2022 році — ми не маємо права забути жодне ім’я, жодну історію, жодну жертву.
Меморіальні стели, такі як ця, — це знак пам’яті, шани й сили. Це те, що формує національну ідентичність і передається наступним поколінням як нагадування: здобуття свободи ніколи не було і не буде легким.
У час, коли Україна щодня втрачає найкращих синів і дочок, подібні заходи — це наша молитва, наш громадянський обов’язок і наш патріотизм, який живе не лише в словах, а в щоденній пам’яті, діях і підтримці тих, хто продовжує боротьбу.
Герої не вмирають. Вони живуть у серцях, у пам’яті, в історії.
І поки ми пам’ятаємо — вони з нами.
