ТРИ РОКИ ВІЙНИ...
Дорогі мешканці Звягельщини!
Три роки… Три довгих, сповнених болю, втрат і неймовірної мужності роки. Три роки тому в наше життя безжально увірвалася війна з новим масштабом, перекресливши звичний плин часу, розділивши долі на «до» і «після».
Сьогодні, в день третьої річниці повномасштабного вторгнення, ми знову згадуємо той страшний ранок, коли вибухи розірвали тишу. За 10 років воєнних дій, саме після цього ранку слово «війна» знову, з кривавою жорстокістю, зазвучало на нашій землі. Ми згадуємо перші дні невідомості, страху, але й неймовірної згуртованості. Згадуємо людей, неймовірних, мужніх, сильних патріотів котрі боролись і продовжують цю боротьбу й нині.
З декотрими з них ми вас знайомили. Ми ділились з вами долями військових котрі досі на передовій захищають рідну землю. Ділились історіями переселенців котрі змушені були залишити свої домівки та їхати у невідомість. Роботою волонтерів котрі підтримують усіх хто цього потребує в цей тяжкий час. І звичайно ми щодня ділимось новинами та роботою всієї районної військової адміністрації. Ці роки були складними переповненими на події, але ми пройшли цей шлях, а попереду лише Перемога.
За ці три роки ми пережили стільки, що вистачило б на кілька поколінь. Ми втрачали й досі втрачаємо рідних, друзів, побратимів. Наші серця назавжди закарбували біль втрат, біль міст, стертих з лиця землі, біль дитячих очей, сповнених жаху. Ця рана кровоточить і досі, і ми ніколи не забудемо ціну, яку платимо за свободу. В цьому вирі випробувань загартувався наш дух, зміцніла віра в перемогу. Ми побачили неймовірну силу нашого народу, здатність до самопожертви та єднання перед обличчям спільної загрози.
Я з глибокою вдячністю схиляю голову перед нашими захисниками – воїнами, які цілодобово, ризикуючи життям, боронять нашу землю на передовій. Їхня мужність – приклад для нас усіх, взірець незламності та відданості. В родинах кожного з нас є люди, які зараз там на передовій, тримають небо мирним для нас всіх, ми щиро молимось за їхнє повернення додому.
Окремі слова подяки – нашим волонтерам, медикам, усім хто попри професію яка була в мирне життя не побоявся і взяв до рук зброю для захисту нашої держави, усім, хто з перших днів війни став на захист України в тилу. Ваша самовіддана праця, ваша невтомна допомога – це неоціненний внесок у нашу спільну боротьбу. Ви – справжні герої, ви – опора нашої держави.
Війна триває. Ворог підступний і жорстокий. Попереду ще багато випробувань, багато втрат. Але ми не маємо права опускати руки. Ми повинні бути сильними, єдиними, незламними. Кожен на своєму місці повинен робити все можливе для наближення перемоги.
Пам’ятаймо, що наша сила – в єдності. Лише разом ми зможемо подолати ворога, відбудувати нашу країну та забезпечити мирне майбутнє для наших дітей.
Закликаю кожного з вас: бережіть віру в серці, зміцнюйте дух, підтримуйте одне одного. Будьмо гідними пам’яті тих, хто віддав своє життя за Україну.
Віримо в перемогу!
Слава Україні!
З повагою
начальник Звягельської районної
військової адміністрації Іван Туровський
